6 травня Болгарія святкує Гергьовден — одне з найважливіших і найулюбленіших народних і релігійних свят. Цей день присвячено святому великомученику Георгію Побідоносцю — покровителю хоробрості, воїнів, хліборобів і скотарів. Гергьовден глибоко вкорінений у болгарській культурі та поєднує християнські традиції з давніми язичницькими обрядами, пов'язаними з пробудженням природи та початком нового сільськогосподарського циклу.
Історія та релігійне значення
Святий Георгій народився в Каппадокії та жив у III столітті. Він був римським воїном і постраждав за християнську віру при імператорі Діоклетіані. За свою віру та мученицьку смерть Георгія було канонізовано, і його шанують як у православ’ї, так і в католицизмі. У народній традиції він став символом мужності та захисником від зла, а його образ із списом, що вражає дракона, знайомий кожному болгаринові з дитинства.
Болгарська православна церква вшановує 6 травня як день святого Георгія, і ця дата збігається з давніми аграрними обрядами, присвяченими весняному оновленню землі, пасовищ і першому випасу худоби.
Гергьовден як народне свято
У болгарській традиції Гергьовден — це офіційний початок літа, символ пробудження природи, родючості й життєвої сили. У цей день особливо важливі ритуали, пов’язані з землеробством і скотарством. Вважалося, що від того, як буде проведено свято, залежить добробут на цілий рік: чи буде врожай, молоко, м'ясо.
Зранку люди збирають росу, вважаючи її цілющою. Нею вмиваються дівчата, щоб бути красивими, а також змочують хворих, щоб вигнати недуги. Молоді жінки плетуть вінки зі свіжозібраних польових квітів і трав — особливо полину, кропиви та герані. Ці вінки вішають на двері будинків і хлівів, щоб захистити господарство від злих сил.
Однією з головних традицій є принесення в жертву ягняти, оскільки святий Георгій вважається покровителем вівчарів. На свято обов’язково готують запечене на рожні ягня, яке стає головною стравою на столі. Також готують суп із потрухів — курбан чорба, а святковий стіл прикрашають весняні страви, зелень, хліб і вино.
Гергьовден — свято хоробрості
З 1993 року 6 травня в Болгарії офіційно відзначається як День хоробрості та болгарської армії. У цей день проходять військові паради, особливо в Софії, де біля пам’ятника Царю-Визволителю можна побачити урочисте шикування військових, техніки та демонстраційні виступи.
Цю дату обрали не випадково — святий Георгій здавна вважався покровителем воїнів і захисників. Тож Гергьовден — це не лише аграрне чи релігійне свято, а й день національної гордості.
Народні вірування та ворожіння
Із Гергьовденом пов’язано чимало вірувань та звичаїв. Вважалося, що роса цього дня має чарівні властивості — вона лікує від безпліддя, хвороб і переляку в дітей. Тому до світанку люди босоніж виходили в поля й "купалися" в траві.
Проводили й ворожіння на вінках: якщо вінок довго залишався свіжим — рік буде вдалим. Дівчата пускали вінки на воду, щоб дізнатися, хто з них першою вийде заміж.
Соціальне та культурне значення
Гергьовден — це також родинне свято. Його часто святкують як день ангела для чоловіків і жінок з іменами Георгій, Гергана, Галя тощо. Іменини відзначають гучно — з гостями, музикою, танцями й застіллям.
Свято об'єднує болгар усіх поколінь і зберігає ключові елементи національної ідентичності. У селах усе ще зберігаються старовинні обряди, хоча в сучаснішій формі. У містах влаштовують ярмарки, концерти та фольклорні фестивалі.
Сучасність і спадкоємність традицій
Попри глобалізацію, Гергьовден залишається одним із найулюбленіших свят у країні. Він і далі відіграє роль моста між минулим і теперішнім, нагадуючи про землю, працю, сім’ю, відвагу та віру.
Щороку 6 травня болгарські оселі наповнюються запахом запеченого ягняти, сміхом дітей і голосами близьких. Це не просто дата — це жива традиція, у якій живе душа Болгарії.
